Високі ціни на опалення змушують українців більш уважніше ставитись до питання утеплення будинку. Як запевняють фахівці, приблизно 10-15% тепловтрат припадає саме на вхідні двері. Якщо дверна конструкція виготовлена з металу, тоді цей відсоток буде ще більшим. В цій статті ми розповімо більш детально про те, як утеплити вхідні двері з металу та дерева.
Вибираємо спосіб та матеріали для утеплення
Утеплювати вхідні двері можна різними способами, але найбільш ефективними вважаються наступні варіанти.
-
Обивка самого дверного полотна утеплювачем.
-
Герметизація отворів, тріщин валиками чи рідкими герметиками.
-
Доповнення дверної коробки ущільнювачами.
Чим же утеплити вхідні двері? Перевіреним протягом багатьох років матеріалом для сезонного утеплення дверей є вата. Вона доступна за своєю ціною, проста у використанні та має непогані теплоізолюючі властивості. Разом із тим, вона дуже недовговічна, а також швидко вбирає вологу. Це спричиняє її зледеніння, а також розмноження патогенних бактерій, грибка.
На ринку сьогодні можна придбати куди кращі варіанти для утеплення. Часто такі продаються цілим набором із розрахунком на стандартні конструкції. В список найбільш популярних матеріалів для утеплення варто внести й наступні.
- Поролон – практичний теплий матеріал, з котрим легко працювати, однак він також, як і вата, вбирає вологу та з часом кришиться, а тому потребує заміни кожні 2-3 роки.
- Пінопласт – щільний, дешевий та легкий синтетичний матеріал. Його можна легко розрізати на потрібні шматки. На ринку пінопласт продається з різними варіантами товщини.
- Мінеральна вата – м’який утеплювач, виготовлений на основі базальну та синтетичних волокон. Продається матеріал в рулонах та вже порізаних аркушах. В перелік основних переваг мінеральної вати можна віднести: екологічність, стійкість до гниття, пожежобезпечність, хороші теплоізоляційні властивості. Єдиним мінусом цього утеплювача можна назвати ймовірну втрату початкової форми: з часом вата “збивається” та просідає під важкою зовнішньою оббивкою.
- Пінополіуретан – це, так званий, “надувний утеплювач”. Продається у твердому та пінному стані. Є універсальним засобом та може використовуватись для утеплення найрізноманітніших поверхонь. Ефективно закриває усі тріщини. Пінополіуретан водо- та паронепроникний, хімічно стійкий. Коштує більше, аніж інші утеплювачі, однак має куди більший термін служби.
- Пенофол – є комбінованим матеріалом, адже складається із вспіненого поліетилену та фольги. Матеріал продається у вигляді рулону та має невелику товщину (всього кілька міліметрів). Він може втримувати тепло в приміщенні, але найчастіше використовується не як самостійний утеплювач, а як додатковий матеріал до основого.
Іншими матеріалами, що можуть знадобитися в процесі роботи, варто назвати:
- рідкі цвяхи;
- монтажну піну;
- гідробар’єрну плівку;
- металовироби;
- дермантин;
- пластикові панелі;
- листи ДВП, МДФ, фанеру тощо;
- скотч;
- ущільнювачі.
Важко буде обійтися без таких інструментів, як: дриль, олівець, рулетка, шуруповерт, лобзик, захисні рукавички та окуляри.
Як утеплити вхідні металеві двері?
Перед тим, як розпочати утеплення вхідних дверей з металу, варто звернути увагу на особливість їхньої конструкції та продумати можливі варіанти захисту від тепловтрат. Зазвичай, металеві вхідні двері складаються з двох полотен, що з’єднані між собою, а також короба, петель та аксесуарів. В бюджетних варіантах середина між двома полотнами, як правило, заповнюється найдешевшою сировиною, наприклад картоном. Розумним стане рішення наповнити пустоту більш теплим матеріалом. Справитись із таким завданням можна, дотримуючись такої покрокової інструкції.
-
Зняти двері з петель. Досвідчений майстер може цього і не робити, а працювати з прикріпленою конструкцією, однак, новачкові буде простіше, якщо полотно опиниться в горизонтальному положенні.
-
Потрібно добратись до середини – “пустоти” – дверей. Тому для початку варто зняти усі накладні елементи, зокрема й вічко, замок.
-
Якщо конструкція передбачає вільний демонтаж хоча б одного із полотен, тоді його просто потрібно акуратно тимчасово зняти. Якщо ж така можливість відсутня, тоді спочатку знімаємо обшивку, а тоді вирізаємо полотно.
-
Приступати до заповнення “пустоти” вибраним утеплювачем можна якщо всередині дверей вже є ребра жорсткості. Для металевих дверей фахівці рекомендують віддавати перевагу пінопласту чи мінеральній ваті.
Якщо ж ребра жорсткості відсутні, доведеться попрацювати ще більше та зробити обрешітку. Дерев’яні брусочки чи металеві рейки повинні надійно кріпитись до металевого каркасу. Встановлювати їх потрібно максимально обережно, щоб не пошкодити основного зовнішнього покриття.
-
Укладаючи матеріал, потрібно постійно слідкувати за щільністю прилягання. Самі ребра жорсткості, а також щілини між шматками матеріалу рекомендується заповнювати монтажною піною.
-
Останній крок – монтаж знятого дверного полотна на місце та встановлення знятих раніше замків та вічка.
Для покращення технічних характеристик конструкції, можна замінити дерев’яну накладку, що, здебільшого, монтується з внутрішньої сторони вхідних металевих дверей, на лист МДФ чи ДСП. Важливо не забути вирізати в ньому отвори для монтажу вічка та замка.
Як утеплити вхідні дерев'яні двері?
Утеплення дерев’яних дверей також залежить від їхньої конструкції. Якщо вони подвійні та всередині мають пустоту, тоді сміливо можна використовувати ту ж саму технологію, що і у випадку металевих дверей.
Якщо ж полотно тільки одне, тоді його можна утеплити з допомогою дермантину, або шкіряної обшивки. Всередину між дермантином та полотном для покращення теплоізоляційних властивостей також можна вмістити поролон. Попередньо у ньому вирізають отвори для вічка та замка. Немає особливих застережень з приводу того з якого саме боку обшивати двері – це можна робити із середини, і з двору.
Розраховуючи необхідну кількість оббивки, не варто забувати, що поролон більше об’ємний, аніж дверне полотно, тому потрібно брати матеріал із запасом. Приєднувати матеріал можна або з допомогою будівельного степлера, або з допомогою спеціальних цвяхів із декоративними шапками.
Важливо! Щоб двері могли безпроблемно відчинятися та зачинятися, дермантинова обшивка повинна починатись на відстані хоча б 5 мм від краю полотна.
Гарніше буде виглядати конструкція якщо по периметру полотна набити валик. Виготовити такий можна із смужок того ж самого оббивного матеріалу.
Використання ущільнювачів
Тепло можна втрачати не лише крізь саме полотно, але й через дірки, щілини, що виникають внаслідок недостатньо щільного прилягання дверного полотна до коробки. Вирішити проблеми вдасться завдяки спеціальній смужці-утеплювачу, або, іншими словами, ущільнювачу. Такий виріб може бути поролоновим або гумовим. Останній є дорожчим, однак ефективнішим, а тому частіше перевагу віддають саме йому.
На ринку можна знайти гумові ущільнювачі різних кольорів та ширини, що дає змогу підібрати найбільш непомітний виріб. Увагу потрібно звертати на маркування виробу.
Латинські літери D та O вказують на те, що ущільнювач дає змогу приховати щілити та дірки із шириною до 5 мм.
Літери P, V підказують, що приховати гумовим ущільнювачем можна щілину від 3 до 5 мм.
Літерами K та C позначаються найтонші вироби, котрі не можуть приховати щілини із шириною понад 3 мм.
Найпростіше працювати із смужками, що містять клеючі речовини з однієї із сторін. Використовуючи такі, не доведеться самостійно змащувати виріб, а сам монтаж займе всього лише кілька хвилин.
Утеплення дверей з допомогою ущільнювачів здійснюється в 2 етапи.
- Місце прилягання до короба полотна потрібно ретельно очистити від бруду та жиру. Наклеїти ущільнювач на короб по вертикальній лінії. Знімати захисний шар потрібно поступово, щоб клеюча суміш не висихала передчасно.
- Таким самим чином потрібно приклеїти гумову смужку на саме полотно в місці прилягання до короба.
Обидві смужки (і на коробі, і на полотні) повинні щільно прилягати одна до одної.
Важливо! Ущільнювачі продаються метражем, тому заздалегідь потрібно з’ясувати скільки саме матеріалу знадобиться.
На широких дверних коробках ущільнювачі можуть монтуватись в кілька рядів. Це суттєво зменшить теплові втрати.
